Нормативно-правові акти 

• Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII (в редакції від 26.11.2002 р. № 229-IV). 

• Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.  

• Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1290. 

• Наказ комітету по нагляду за охороною праці України «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» від 10.02.1999 р. № 21.  

• Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу» від 27.12.2001 р. № 528.  

• Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 р. № 246.  

• Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 р. № 7. 

• Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про вимоги до режиму праці та відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ» від 12.03.2007 р. № 40/13/133-07.  

  

Робота офісного працівника за фізичними ознаками не видається важкою і напруженою. Проте навіть зовні тиха й спокійна праця може таїти в собі певну небезпеку. Об'єктивно деякий ризик у виробничому середовищі виникає, зокрема, через використання в роботі комп'ютерної та оргтехніки: персональних комп'ютерів, принтерів, копіювальних апаратів, стаціонарних і мобільних телефонів, факсів. 

Розглянемо роботу на офісній техніці з погляду існування ризиків завдавання шкоди здоров'ю користувачів. 

Персональний комп'ютер 

Основні шкідливі та небезпечні фактори, що можуть впливати на організм людини під час роботи з персональним комп'ютером (ПК), такі: 

– підвищений рівень електромагнітних випромінювань; 

– підвищений рівень іонізуючих випромінювань; 

– підвищений рівень статичної електрики; 

– підвищена напруженість електростатичного поля; 

– підвищена чи понижена іонізація повітря; 

– підвищена яскравість світла; 

– пряма і відбита блискітливість; 

– підвищене значення напруги в електромережі, замикання якої може статися крізь тіло людини; 

– статичні перевантаження кістково-м'язового апарату та динамічні локальні перевантаження м'язів кистей рук; 

– перенапруження зорового аналізатора; 

– розумове перенапруження; 

– емоційні перевантаження; 

– монотонність праці. 

До шкідливих випромінювань комп'ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках (ЕПТ). 

Попри невисокий рівень електромагнітного випромінювання, навіть порівняно з побутовими приладами, та недостатню вивченість впливу цього поля на людський організм, численними дослідженнями доведено можливість порушення перебігу вагітності жінок, якщо вони працюють на комп'ютері. Крім того, встановлено, що тривале перебування дітей в середовищі впливу низькочастотних магнітних полів збільшує ймовірність появи в них пухлин мозку. У зв'язку з цим існують певні обмеження в розміщенні комп'ютерів у робочому приміщенні, а також у допуску персоналу до роботи на комп'ютері. 

Вимоги до розміщення робочих місць з ЕОМ і ПЕОМ 

Робочі місця з візуальними дисплейними терміналами (відеотермінали, або ж ВДТ), персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ), електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) розміщують на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами. Робочі місця відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва, та забезпечувало коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не меншою 1,2 м. Відстань між тильною поверхнею одного ВДТ і екраном другого – не менше 2,5 м. Площа одного обладнаного ПЕОМ робочого місця має бути не менше 6 м2. 

Звернути увагу  
Розміщення робочих місць з ВДТ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. За порушення цієї вимоги головний санітарний лікар району чи міста має право винести постанову про закриття офісу.  

Приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією. Мікроклімат, іонний склад повітря, вміст шкідливих речовин мають відповідати нормативним вимогам безпеки праці. Повітря на робочих місцях користувачів ПЕОМ переважно надто сухе, до 20 % відносної вологості (норма 40–60 %). Така сухість повітря загрожує користувачеві постійними синуситами, ринітами, проблемами зі слизовою оболонкою очей. 

Робота на ПЕОМ належить до зорово напружених. Це значить, що страждають передусім очі. Саме цим зумовлено більшість регламентних вимог до організації робіт з використанням ПЕОМ. Шкідливий вплив на очі виявляється через потребу їх постійно напружувати під час зчитування (споглядання) інформації з екрана. Багато користувачів, довго працюючи на комп'ютері, відчувають різь в очах (відчуття «піску»), почервоніння очних яблук, біль у ділянці очної ямки і лоба, шийних хребців, а також під час руху очей. Це ознаки так званого комп'ютерного зорового синдрому. Крім того, є скарги й на появу симптомів серцево-судинних, нервових, шлунково-кишкових та інших захворювань. З'явилися повідомлення про «комп'ютерні» шийні радикуліти, захворювання суглобів кистей рук, дерматити шкіри обличчя. Тому для профілактики негативних наслідків треба додержувати певного режиму праці та відпочинку, оптимальної організації робочого місця з комп'ютером. 

Інша причина швидкої зорової втомлюваності – низький рівень освітлення робочого місця. Найчастіше це виявляється, коли одночасно працюють з паперовими матеріалами. Екран напряму випромінює світло, а людське око «звикло» читати у відбитому світлі. Тому, постійно читаючи інформацію з монітора, очі швидко втомлюються, особливо при надмірній яскравості. Також подразнення очей спричиняється миготінням зображення на моніторі через низьку частоту кадрової розгортки. Аби знизити миготіння екрана ЕПТ, рекомендується встановлювати частоту кадрів не менше 75 Гц. Для моніторів з рідкокристалічною індикацією достатня мінімальна частота кадрів – 60 Гц. 

Ще однією небезпекою, що підстерігає під час роботи з комп'ютером, є статичність пози. Внаслідок цього під час тривалої роботи може настати запалення м'язів, зв'язок і сухожиль спини і ніг, захворювання хребта і суглобів (остеохондроз, тендиніт тощо). Постійне напруження рук може спровокувати пошкодження зап'ястків та сухожиль (синдром променевозап'ясткового суглоба, чи тунельний синдром). Ці захворювання спричиняються так званими травмами повторюваних навантажень – поступово накопичується нездужання, що згодом може перейти у хворобу нервів, м'язів, сухожиль. Для послаблення негативних наслідків дії цього шкідливого фактора годиться правильно, з індивідуальним підходом, організувати робоче місце: підібрати меблі, оптимально розташувати блоки комп'ютера. 

Для того щоб зберегти здоров'я тих, хто працює на ПЕОМ, запобігти професійним захворюванням і підтримати працездатність, слід установити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку. Для окремих груп користувачів ПЕОМ при 8-годинному режимі робочого дня (зміни) встановлюються такі перерви: 

– для розробників програм – тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи; 

– для операторів – 15 хв. через кожні дві години роботи; 

– для операторів комп'ютерного набору – 10 хв. через кожну годину роботи. 

Якщо неможливо встановити вказані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не має перевищувати чотирьох годин. Обліковуючи робочий час працівників, які використовують ПЕОМ, слід ураховувати, що вказані перерви для внутрішньозмінного відпочинку є складовою робочого часу (а час обідньої перерви не входить до нього). Цей час при відрядній формі оплати праці закладається в норми виробітку (норми праці), які знижують з урахуванням того, що протягом зміни (робочого дня) працівник не працює безперервно, а має право на виділений йому час для внутрішньозмінного відпочинку та особистих потреб. 

Звернути увагу  
Усім офісним працівникам – користувачам ПЕОМ може надаватися щорічна додаткова (до чотирьох календарних днів) відпустка за особливий характер праці. Її конкретна тривалість указується в колективному договорі чи в трудовому договорі (контракті) з працівником залежно від часу його зайнятості в умовах особливого характеру праці.  

Аби запобігти несприятливим наслідкам для здоров'я, у приміщеннях, де застосовується комп'ютерна техніка, потрібно: 

– провести інструментальний контроль – заміряти та оцінити виробничі фактори на робочих місцях і в приміщеннях (виконують спеціально акредитовані/атестовані лабораторії); 

– нормалізувати стан фізичних факторів на підставі рекомендацій, розроблених за результатами інструментального контролю; 

– оцінити ергономічні параметри робочих місць, зокрема спеціальних меблів для користувачів ЕОМ; 

– розробити та включити до посадових інструкцій доповнення, що враховують специфіку праці з використанням ЕОМ. 

Працівники, які працюють з ЕОМ і ПЕОМ, підлягають обов'язковим медичним оглядам: 

– попереднім – коли влаштовуються на роботу; 

– періодичним – протягом трудової діяльності. 

У Порядку проведення медоглядів працівників певних категорій, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 р. № 246, наведено перелік протипоказань, коли не дозволено працювати з ЕОМ. Тому лікар, який здійснює медогляд, у разі потреби зробить відповідний запис у картці пацієнта. 

Проте слід указати, що медогляди повинні проходити користувачі ПЕОМ з ВДТ, тобто моніторів з електропроменевими трубками. Для TFT-, плазмових та інших моніторів Міністерство охорони здоров'я України на цей час таку вимогу не встановило. 

Перевіряючи виконання вимог охорони праці стосовно роботи на ЕОМ, ПЕОМ, передусім вивчають такі питання: 

– проходження працівниками медогляду та наявність відповідних документів; 

– проведення вступного і первинного інструктажу, наявність відповідних програм; 

– інструктаж з електробезпеки; 

– наявність і ознайомлення працівників з інструкціями з охорони праці; 

– відповідність ЕОМ вимогам безпеки (підтвердження відповідності (сертифікація) їх як засобів обчислювальної техніки); 

– проведення атестації робочих місць; 

– ознайомлення працівника з умовами праці, письмово засвідчене під час укладення трудового договору. 

Принтер 

Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентуються нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги нема. Скажімо, щодо принтера, вся робота з яким зводиться до вмикання та вимикання, додавання паперу та вилучення відбитків. Проте принтер є складним електроприладом, тому, працюючи з ним, належить виконувати стандартні вимоги пожежо– та електробезпеки. Також існує загроза термоопіків, оскільки під час роботи окремі елементи можуть нагріватися до високої температури. 

Використовуваний в лазерних принтерах тонер може подразнювати слизові оболонки й шкіру, містити канцерогенні речовини. При вдиханні цей порошок може призвести до нещасних випадків або спричинити захворювання. Тому слід обережно поводитися з відпрацьованими картриджами, не розбирати їх самостійно. 

Застосовуваний у лазерних принтерах лазерний промінь, невидимий людиною, попадаючи на сітківку ока, може завдати непоправної шкоди зору. 

Працюючі лазерні принтери дуже впливають на якість повітря в приміщенні – підвищується вміст озону, оксидів азоту і вуглецю. Також можливе виділення таких шкідливих речовин, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібні з'єднання кадмію та селену. Отже, слід подбати про вентиляцію чи регулярно провітрювати та робити вологе прибирання приміщення. 

Шкідливим фактором є шум від працюючого матричного принтера. Рівень шуму від нього можна порівняти з максимально допустимим на робочих місцях, обладнаних ПЕОМ. 

Копіювальний апарат 

Класичний копіювальний апарат відрізняється від нині поширеного копіру на основі лазерного принтера способом формування зображення на світлочутливому барабані – замість лазера застосовується високовольтне коронорування. Внаслідок цього відбувається вища концентрація озону та оксиду азоту в повітрі. Решта шкідливих факторів аналогічна, як під час роботи з лазерним принтером. Отже, такими самими мають бути й правила безпеки. Апарати копіювально-розмножувальної техніки настільного типу, а також одиночні стаціонарні копіювально-розмножувальні апарати, що експлуатуються періодично, допускається встановлювати в приміщеннях, де проводяться інші види робіт. Приміщення оснащують пристроями місцевої витяжної вентиляції. Апарати з вмонтованими озоновими фільтрами можна експлуатувати без цього, але за умови контролю повітря робочої зони. Періодичність заміни озонових фільтрів залежить від строків їх служби та обсягу виконуваних робіт. 

Приміщення мають бути оснащені аптечками для надання першої медичної допомоги. 

Телефон 

Користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму, а факсимільні апарати під'єднують до електромережі змінного струму 220 В. 

Також слід пам'ятати, що використання мобільних телефонів є небезпечнішим, аніж стаціонарних, оскільки вони – джерело високочастотного електромагнітного випромінювання. При користуванні мобільними телефонами варто взяти до уваги такі рекомендації: 

– тривалість розмови не має перевищувати 3 хв.; 

– перерва між розмовами – не менше 15 хв.; 

– в умовах нестійкого прийому, коли потужність випромінювання мобільного телефону автоматично зростає, слід утриматися від тривалих переговорів або знайти місце зі стійким прийомом; 

– використання гарнітури «вільні руки», спілкування за допомогою SMS багаторазово знижують вплив випромінювання від мобільного телефону.