Охорона праці

Щодо навчання з питань охорони праці під час виконання робіт на копіювальних та розмножувальних машинах.

intruder777 — Wed, 13 Feb 2013 20:47:36 GMT

Лист Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 23.01.2013 року "Щодо навчання з питань охорони праці під час виконання робіт на копіювальних та розмножувальних машинах".

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ТА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 23.01.2013 р.

Щодо навчання з питань охорони праці під час виконання робіт на копіювальних та розмножувальних машинах.

Статтею 18 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Навчання з питань охорони праці регламентується Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованим в Мін’юсті України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі - Типове положення).
Відповідно до пункту 114 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України 26.01.2005 № 15, зареєстровано-го в Мін’юсті України 15.02.2005 за № 232/10512, роботи на копіювальних та розмножувальних машинах є роботами з підвищеною небезпекою.
У Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності. Професії керівників, професіоналів, фахівців, та технічних службовців. Технічні службовці», визначено вимоги до працівників за професією «Оператор копіювальних та розмножувальних машин».
Завдання та обов’язки. Оператор копіювальних та розмножувальних машин ІІ категорії виконує копіювання оригіналу на папір або формну пластину на копіювальних та розмножувальних електрографічних апаратах і машинах різних систем та конструкцій. Установлює режим копіювання, збільшення копій, розмножує їх з формних пластин або плівок, перевіряє якість копіювання. Розбирає і вирівнює видруковані листи з оригіналом, зшиває комплект на дротошвейній машині. Готує устаткування та матеріали до роботи, регулює устаткування в процесі роботи і чистить його. Веде встановлену документацію.
Повинен знати. Види копіювальних та розмножувальних електрографічних машин, принцип дії та правила їх експлуатації; правила встановлення режиму копіювання; будову та правила експлуатації аркушопідбірних і дротошвейних машин; правила ведення документації.
Кваліфікаційні вимоги. Повна загальна середня освіта та професійно-технічна освіта або повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві.
Згідно із додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1290, оператор копіювальних та розмножувальних машин, електрограф, безпосередньо зайняті на електрографічних репродукційних апаратах, відносяться до списку виробництв, робіт, професій і посад, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (розділ ХХІІ. Робота з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань).
Таким чином, враховуючи вимоги до відповідних працівників, роботи на копіювальних та розмножувальних машинах є роботами з особливим характером праці і відповідно до пункту 114 Переліку робіт з підвищеною небезпекою віднесено до робіт, виконання яких потребує щорічного навчання і перевірки знань відповідних нормативно-правових актів з питань охорони праці посадовими особами та іншими працівниками, безпосередньо зайнятими на таких роботах (розділ 4 Типового положення).
Що стосується навчання з питань охорони праці під час виконання робіт на офісних ксерокопіювальних апаратах настільного типу слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці і несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Роботодавець організовує проведення аудиту охорони праці та лабораторних досліджень умов праці.
Питання щодо шкідливості і небезпечності робіт на офісних копіювальних апаратах настільного типу в конкретних виробничих умовах може бути встановлено за результатами атестації робочих місць за умовами праці у Порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 та Методичними рекомендаціями щодо проведення робочих місць за умовами праці, які затверджені Мінпраці та МОЗ.
Атестація робочих місць за умовами праці передбачає установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією. Результати атестації використовуються роботодавцем для визначення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.
Відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
На підприємствах на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, з урахуванням специфіки виробництва роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібно проводити щороку спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
Враховуючи вищезазначене та відповідно до вимог Типового положення роботодавцю надано право, з урахуванням системи управління охороною праці та проведення оцінки ризику на підприємстві, приймати рішення про доповнення Переліку робіт з підвищеною небезпекою, згідно з яким працівники повинні проходити спеціальне навчання з питань охорони праці.

Перший заступник Голови В. А. Шайтан

До уваги користувачів!

intruder777 — Thu, 07 Feb 2013 06:03:17 GMT

Вся інформація, розташована на сайті, взята з відкритих джерел в осівтніх цілях та призначена виключно для приватного використання. Інформація з сторінок цього сайту не призначена для комерційного використання! Ні власник ресурсу, ні хостинг-провайдер, ні будь-які інші фізичні або юридичні особи не можуть нести ніякої відповідальності за будь-яке використання матеріалів даного сайту. Відвідуючи сайт http://kafedra-aop.at.ua/ користувач підтверджує свою повну згоду з усіма раніше зазначеними умовами користування інформацією з цього сайту.

Інструкція про заходи пожежної безпеки в побутових приміщеннях об'єкту

intruder777 — Thu, 07 Feb 2013 05:49:47 GMT

1. Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки в адміністративно-побутових приміщеннях несуть особи, призначені відповідним наказом по об'єкту, П.І.Б. відповідальних осіб вказується на табличках, укріплених на внутрішній стороні полотна вхідних дверей приміщень.
2. Адміністратівно-побутові приміщення повинні бути забезпечені справними первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності.
3. Кожний працівник об'єкта повинен знати і дотримуватися вимог правил пожежної безпеки і цієї інструкції та не допускати дій, що сприяють виникненню пожежі.
4. Адміністративно-побутові приміщення повинні постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття та відходів.
5. Сходові клітини, евакуаційні виходи, проходи, коридори повинні утримуватися вільними від будь-якого обладнання і предметів, що перешкоджають руху людей.

В адміністративно-побутових приміщеннях ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

куріння поза спеціально відведених і обладнаних для цієї мети місць;
зберігання і використання легкозаймистих і горючих рідин, вогненебезпечних матеріалів;
захаращення підступів до первинних засобів пожежогасіння (пожежних кранів, вогнегасників);
улаштування на сходових клітинах комор, а також зберігання під маршами і на майданчиках сходів будь-яких речей, меблів, матеріалів тощо;
користування побутовими електронагрівальними приладами (електрочайниками, електроплитками, електрокип'ятильники тощо);
залишення без нагляду перебуваючих під напругою споживачів електроструму (телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, електричних друкарських машинок, оргтехніки, комп'ютерів тощо)
використання несправних електричних розеток, електропроводки з пошкодженнями ізоляції, запобіжників кустарного виготовлення («жучків») і тимчасових електромереж (времянок).

У разі виникнення пожежі НЕОБХІДНО:

1. Негайно повідомити про це в пожежну охорону за телефоном «101», вказавши адресу об'єкта, на якому виникла пожежа, чи є небезпека для людей, а також своє прізвище і номер телефону, з якого передається повідомлення.
2. До прибуття пожежної допомоги вжити заходів щодо евакуації людей і приступити до гасіння пожежи наявними засобами (водою від внутрішніх пожежних кранів, вогнегасниками, іншими первинними засобами).
3. Організувати зустріч пожежної частини і повідомити про пожежу керівництву об'єкта.
4. Залишаючи приміщення, щільно закрити всі вікна та двері.
5. Надати сприяння адміністрації в евакуації цінних матеріалів, документації, обладнання та майна.

Інструкція про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях (офісах)

intruder777 — Thu, 07 Feb 2013 05:48:23 GMT

Інструкція

Про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях (офісах)

________________________________

1. Загальні положення

1.1. У кожному приміщенні має бути призначений відповідальний за пожежну безпеку, вивішена на видному місці табличка із зазначенням його посади та прізвища.
1.2. Інструкція встановлює основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки у службових та конторських приміщеннях (офісах).
1.3. Вимоги інструкції є обов'язковими для усіх працюючих в приміщеннях.
1.4. Працівники службових і конторських приміщень зобов'язані дотримуватися вимог загальної об'єктової та даної інструкцій про заходи пожежної безпеки.
1.5. До самостійної роботи допускаються працівники, які пройшли вступний протипожежний інструктаж та протипожежний інструктаж на робочому місці.
1.6. Засоби протипожежного захисту (пожежні крани, пожежна та охоронно-пожежна сигналізація, первинні засоби пожежогасіння тощо), які є у приміщеннях, слід утримувати в справному стані.
1.7. Усі працівники повинні вміти користуватись наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння та внутрішніми пожежними кранами, знати місце їх знаходження. Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м.
1.8 Кількість вогнегасників повинна відповідати Типовим нормам належності вогнегасників НАПБ Б.03.001, що затверджені наказом МНС України від 02.04.2004 року N 151 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за N 554/9153 а саме:

N N з/п	Гранична захищувана площа, кв. м	Класс можливої пожежі	Мінімальна кількість порошкових вогнегасників
			Переносний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачний) із зарядом вогнегасної речовини, кг										Пересувний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачний) із зарядом вогнегасної речовини, кг
			5			6		8		9		12	20	50	100			150
1	2	3	4			5		6		7		8	9	10	11			12
2 Приміщення категорії В за відсутності горючих газів і рідин
1	2	3		4	5		6		7		8		9	10		11	12
2.1	до 50 включно	А, (Е)		2	2		1		1		1
2.2	більше 50 до 100 включно	А, (Е)		3	3		2		2		2
2.3	більше 100 до 300 включно	А, (Е)		4	4		3		3		2		1
2.4	більше 300 до 500 включно	А, (Е)		6	6		4		4		3		2	1
2.5	більше 500 до 1000 включно	А, (Е)		9	9		7		7		5		3	2		1
2.6	більше 1000	А, (Е)		На першу 1000 кв. м площі числові значення кількості вогнегасників згідно з пунктом 2.5 таблиці 1, на кожні наступні: 50 кв. м - згідно з пунктом 2.1 таблиці 1, 100 кв. м - згідно з пунктом 2.2 таблиці 1, 300 кв. м - згідно з пунктом 2.3 таблиці 1, 500 кв. м - згідно з пунктом 2.4 таблиці 1, 1000 кв. м - згідно з пунктом 2.5 таблиці 1

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Оглянути приміщення, робоче місце, переконатися у відсутності захаращеності приміщення та евакуаційних проходів.
2.2. Перевірити стан електроприладів, особливу увагу звернути на відсутність пошкоджень проводки, штепсельних вилок і розеток, вимикачів.
2.3. При виявленні порушень протипожежного режиму вжити заходів по їх усуненню.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Меблі та обладнання мають розміщуватись таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менш 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.
3.2. Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватись тільки у справному стані, з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електроприладів, слід негайно відключити їх та прийняти необхідні заходи до приведення у пожежобезпечний стан.
3.3. Документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менш 1 м від електрощитів, електрозборок і електрокабелів, 0,5 від світильників та 0,25 м від приладів опалення.

3.4. Забороняється:

• влаштовувати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжниках, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами), використовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам Правил улаштування електроустановок.

• пристосовувати вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу та інших предметів, обгортати електролампи і світильники, заклеювати ділянки електропроводки горючою тканиною, папером.

• використовувати побутові електрокипятильники, чайники і таке інше (окрім приміщень, спеціально відведених для цього), залишати без нагляду увімкненими в електромережу кондиціонери, комп'ютери, лічильні та друкарські машинки тощо.

• захаращувати підступи до засобів пожежогасіння, використовувати пожежні крани, рукави і пожежний інвентар не за призначенням.

• зберігати документи, різні матеріали, предмети та інвентар у шафах (нішах) інженерних комунікацій.

• палити (крім спеціально відведених для цього адміністрацією місць, позначених написом "Місця для паління" та забезпечених урною чи попільницею з негорючого матеріалу).

• проводити зварювальні та інші вогневі роботи без оформлення відповідного дозволу, застосувати легкозаймисті рідини.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Оглянути приміщення, переконатися у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі.

4.2. По мірі накопичення та після закінчення роботи горючі відходи слід прибирати у спеціально відведені сміттєзбірники.

4.3. Відключити освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово).

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

(у разі виявлення пожежі).

5.1. У разі виявлення ознак пожежі, до яких належать полум'я, дим, запах диму, характерне потріскування тощо, кожен працівник зобов'язаний:

· негайно повідомити про це телефоном 101 пожежну охорону. При цьому слід назвати адресу об'єкта (будинку), вказати кількість поверхів, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

· вжити (по змозі) заходів для евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

· викликати (в разі необхідності) інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

· після виклику пожежної охорони слід попередити про це всіх, хто перебуває поряд, після чого евакуюватися самому й допомогти в евакуації іншим працівникам та відвідувачам, особливо особам похилого віку та підліткам, запобігаючи при цьому виникненню паніки.

· організувати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння.

5.2. Посадова особа підприємства, що знаходиться або прибула на місце пожежі, зобов'язана:

· перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести подію до відома директора;

· у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього всі наявні сили й засоби;

· видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;

· припинити всі роботи, крім робіт, пов'язаних із заходами по ліквідації пожежі;

· здійснити відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття комунікацій (за винятком водяних), зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі;

· перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;

· організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та вказати найближчі водні джерела;

· одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

· запобігати при цьому виникненню паніки;

· забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

По прибутті на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкта.

5.3. Основні дії працюючих при проведенні евакуації:

При отриманні сигналу про евакуацію потрібно вичекати кілька секунд і оцінити обстановку. Якщо є впевненість, що на шляхах виходу з приміщення ще немає сильного задимлення та високої температури, слід негайно, не гаючи жодної секунди, залишити приміщення, рухаючись по коридорах, сходових клітках будівлі та аварійних сходах.

Технологія відчинення дверей при пожежі (рис. 1 )

Після того, як Ви привідчинили двері, необхідно витримати декілька секунд і оцінити обстановку. Якщо Ви впевнилися, що на шляху виходу з будівлі ще намає сильного задимлення та високої температури, необхідно не втрачаючи жодної секунди, негайно залишити будинок, рухаючись по коридорах та сходових клітинах.

Користуватися ліфтом у разі пожежі категорично заборонено!

У задимленій зоні потрібно рухатися поповзом, оскільки більшість нагрітих газоподібних отруйних речовин і дим скупчуються у верхній частині приміщення, де температура внаслідок цього вшестеро вища, ніж унизу, й концентрація кисню недостатня для нормального дихання. Ніс і рот бажано затулити зволоженою тканиною (ганчіркою), яка відіграє роль тимчасового фільтра.

Якщо людей відрізало вогнем, димом і високою температурою від основних шляхів евакуації, передусім потрібно перешкодити доступові диму та продуктів горіння у приміщення, де вони знаходяться, для чого слід позатуляти всі шпарини по периметру дверей та під ними ганчірками, рушниками, шторами тощо. Якщо в приміщенні є вода, всі ганчірки потрібно змочити (рис. 2 ).

Захист дверей під час пожежі

Без крайньої необхідності, не рекомендується використовувати синтетичні тканини, бо їхнє горіння (термічний розклад) супроводжуються утворенням високотоксичних речовин та їдкого диму. Якщо у приміщенні є вода, то усю тканину для захисту дверей необхідно змочити.

У приміщенні, заповненому димом, слід обережно підповзти до вікна, затуливши ніс і рот зволоженою тканиною (ганчіркою), яка відіграє роль тимчасового фільтра, що захищатиме вас від упливу небезпечних продуктів горіння.

Рух у зоні задимлення

Рухатись у задимленій зоні повзком (рис. 3 ) необхідно тому, що більшість нагрітих газоподібних отруйних речовин та дим скупчуються у верхній частині приміщення, крім того у приміщенні, де відбувається горіння температура на рівні очей у 6 разів вища, ніж температура на рівні підлоги!

До того ж унизу буде більш висока концентрація кисню, необхідного для дихання.

Якщо ви опинилися біля вікна, трохи прочиніть його й дихайте через шпарину. Кличте на допомогу. Коли допомога або працівники пожежних підрозділів прибули, намагайтесь привернути до себе увагу(рис. 4 ).

Ніколи не вистрибуйте через вікно без крайної на то потреби, адже кожен другий стрибок, скажімо, з четвертого поверху є смертельним. Якщо вистрибувати все ж доведеться, потрібно зменшити висоту падіння, повиснувши за вікном на руках або використати для цього підручні засоби фал, кабель, штору тощо (рис. 5).

Після того, як ви залишили будинок, у якому відбувається пожежа, не повертайтесь у нього без дозволу, навіть якщо це здається безпечним!

Інженер з охорони праці

Оновлення сайту

intruder777 — Wed, 19 Dec 2012 18:23:16 GMT

Викладені підручники для вивчення дисципліни Основи охорони праці!!!

Обов'язки роботодавця по створенню служби охорони праці

intruder777 — Tue, 18 Dec 2012 17:22:52 GMT

На сьогоднішній день швидке навчання, орієнтація в нормативних документах, пошук посадових інструкцій, інструкцій по охороні праці, ведення журналів реєстрації і іншої інформаційної бази, пов'язаної з охороною праці на підприємстві, стало актуальним по численних причинах.

Однією з таких причин є поява величезної кількості виробничих підприємств (фірм) з штатом менше 20 або менше 50 працівників. У даній ситуації стало недоцільно вводити в штат підприємства, на окрему посаду, інженера по охороні праці.

Достатньо керуючись ст. 15 Закону про охорону праці, просто призначити на посаду інженера з охорони праці стороннього спеціаліста на договірних засадах, або по сумісництву .

Такий підхід до рішення питання вимагає від новопризначеного на дану посаду працівника достатньо глибоких знань в області охорони праці, але як показує практика, предмет "охорона праці", під час навчання в загальноосвітніх закладах, більшість учнів і студентів проходили стороною і без жодного інтересу.

Тепер інтерес з'явився, але читати товсті книги в даній сфері часу зовсім немає....
Що ж робити в даній ситуації? Для цього і призначений наш сайт!

Перші кроки, які повинен зробити спеціаліст з охорони праці це:

розробити та затвердити документи підприємства з охорони праці згідно з рекомендованим переліком ;
завести, прошнурувати, пронумерувати та закріпити печаткою журнали з охорони праці та безпечного проведення робіт;
підготувати всі необхідні розпорядчі накази по організації системи управління охороною праці (СУОП);
підготувати необхідні документи для отримання підприємством дозволу на експлуатацію машин, механізмів підвищеної небезпеки та виконання робіт підвищеної небезпеки;
проконтролювати забезпечення підрозділів підприємства та працівників необхідними правилами, положеннями та інструкціями з охорони праці;

В процесі роботи інженер з охорони праці повинен:

проводити вступний інструктаж з охорони праці працівникам при прийомі на роботу;
організувати проведення первинного та періодичних інструктажів на робочих місцях;
організувати проведення періодичних медичних оглядів працівників;
організувати навчання посадових осіб та працівників з питань охорони праці та спеціальне навчання працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою;
організувати забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту;
проводити розслідування нещасних випадків;
проводити атестацію робочих місць;
оформити куток з охорони праці для проведення навчання та інструктажів;
проводити оперативний контроль за станом охорони праці та безпечного виконання робіт шляхом проведення перевірок згідно з методикою та видання приписів на виконання виявлених порушень.

Викладені питання до модулю

intruder777 — Tue, 18 Dec 2012 17:19:26 GMT

Модулі будуть проведені в тиж же аудиторіях де були заняття! Перескладання та інші питання будуть вирішені на консультаціях!

Вимоги пожежної безпеки

intruder777 — Sun, 16 Dec 2012 19:03:16 GMT

Меблі та обладнання мають розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.

Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення у пожежобезпечний стан.

Документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів; 0,5 м від електросвітильників; 0,6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 0,15 м від приладів центрального водяного опалення.

Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Усі працівники повинні вміти користуватись наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежегасіння, знати місце їх знаходження. Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м.

У службових приміщеннях не допускається:

- влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати електроприлади, які мають механічні пошкодження;
- захаращувати підступи до засобів пожежегасіння;
- курити, використовувати легкозаймисті рідини;
- проводити вогневі, зварювальні та інші роботи без спеціального дозволу;
- вмикати електронагрівальні прилади (чайники, кип'ятильники тощо) без негорючих підставок та в місцях, де їх використання не передбачено (або заборонено);
- захаращувати шляхи евакуації та евакуаційні виходи.

Відповідальний за протипожежний стан службових приміщень після закінчення роботи зобов'язаний:

- оглянути приміщення, переконатись у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі;

- вимкнути освітлення електроживлення приладів та обладнання (за винятком електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово).

Обов'язки та дії працівників у разі пожежі

У випадку пожежі терміново повідомити пожежну охорону по телефону 101, вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, своє прізвище.

Організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей.

Повідомити про виникнення пожежі адміністрацію та чергового (за його наявності).

Вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію.

Розпочати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежегасіння.

Організувати зустріч підрозділів пожежної охорони та надати їм консультаційну та іншу допомогу в процесі гасіння пожежі.

Cанітарія та гігієна робочого місця в офісі

intruder777 — Sun, 16 Dec 2012 19:00:03 GMT

Середа, 17 лютого 2010, 17:13

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

На практиці, нажаль, ці вимоги не завжди дотримуються.

I. Загальні положення та нормативно-правові акти, що регулюють санітарно-гігієнічні норми робочого місця в офісі

II. Санітарно-гігієнічні вимоги

1. Вимоги до приміщення.
2. Вимоги до організації робочого місця
3. Вимоги до освітлення.
4. Вимоги до вентиляції, опалення, кондиціонування, мікроклімату.
5. Вимоги електробезпеки.
6. Вимоги до рівнів шуму та вібрації.
7. Вимоги до рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів.

III. Висновки

Санітарно-гігієнічні вимоги до робочих місць в офісах регулюються:

Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року;
Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 року N 65 (далі- Правила) та іншими нормативно-правовими актами.;
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу N 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86р. та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів.

II. Санітарно-гігієнічні вимоги

1. Вимоги до приміщення

Площу приміщень, в яких розташовують персональні комп’ютери, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПК:

площа - не менше 6,0 кв.м,

обсяг - не менше 20,0 куб.м, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

робочі місця повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 1 м. від стіни з вікном,

відстань між бічними поверхнями комп‘ютерів має бути не меншою за 1,2 м;

відстань між тильною поверхнею одного комп‘ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

У приміщеннях з персональними комп’ютерами слід щоденно проводити вологе прибирання.

Також в цих приміщеннях повинні бути медичні аптечки першої допомоги та система автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення. Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.

2. Вимоги до організації робочого місця

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:

ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град. відносно вертикальної площини.

Якщо користування ПК є основним видом діяльності, то ПК і його перефірійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.

Якщо використання ПК є періодичним, то він, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу.

Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 - 140 град.

Висота робочої поверхні столу для ПК має бути в межах 680 - 800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600 -1400 мм, глибина - 800 - 1000 мм.

Робочий стіл для ПК повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги – не менше 650 мм.

Робочий стіл для ПК, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, є обов'язковим.

Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПК повинно мати такі основні елементи:

сидіння,
спинку
стаціонарні або знімні підлокітники.

У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи,що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг. Робоче сидіння користувача ПК повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15 - 20 мм, для кутових - 2 - 5 град. Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400 - 500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15 град. вперед до 5 град. назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Висота спинки сидіння має становити 300+ -20 мм,ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0 - 30 град. відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 - 400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною - 50 - 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230+-30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350 - 500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

Монітор та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

При розмірі екрану по діагоналі	Відстань від екрана до ока працівника
35/38 см (14"/15")	600 - 700 мм
43 см (17")	700 - 800 мм
48 см (19")	800 - 900 мм
53 см (21")	900 - 1000 мм

Розташування монітору має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +-30 град. від лінії зору працівника.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 - 15 град.

Робоче місце з ПК слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується. Пюпітр (тримач) для документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ПК, що і монітор.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість монітору, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ПК необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

3. Вимоги до освітлення

Відносно вікон робоче місце повинно бути розміщено так, щоб природне світло було збоку, переважно з лівого та забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Робоче місце, обладнане ПК повинно бути розташоване так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела штучного світла рекомендується розташувати з обох сторін від екрану паралельно напрямку зору. Щоб уникнути світових блисків від екрану, клавіатури, освітлювальних пристроїв, сонця в напрямку очей необхідно застосовувати антиблискові сітки, спеціальні фільтри для екрану, захисні козирки, жалюзі на вікнах. Вікна приміщень повинні мати регулювальні пристрої для відкривання.

Штучне освітлення приміщення має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу:

світильники прямого світла - П;
переважно прямого світла - Н;
переважно відбитого світла - В.

Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи розжарювання. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град. до 90 град. відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м , а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40 град. Коефіцієнт запасу для освітлювальної установки загального освітлення слід приймати рівним 1,4. Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5 %. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300 - 500 лк.

У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк. Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40 град. Необхідно передбачити обмеження прямої близькості від джерела природного та штучного освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/кв. м. Необхідно обмежувати відбиту близькість шляхом правильного вибору типів світильників та розміщенням робочих місць відносно джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на моніторі не повинна перевищувати 40 кд/кв. м, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м. Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з монітором, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) - 5:1.

Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення. Для забезпечення нормованих значень освітлення необхідно очищати віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

4. Вимоги до вентиляції, опалення, кондиціонування, мікроклімату

Параметри мікроклімату приміщень

Пора року	Категорія робіт згідно з ГОСТ 12.1-005-88	Температура повітря, град. С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Пора року	Категорія робіт згідно з ГОСТ 12.1-005-88	оптимальна	оптимальна	оптимальна
Холодна	легка-1 а	22 - 24	40 - 60	0,1
Холодна	легка-1 б	21 - 23	40 - 60	0,1
Тепла	легка-1 а	23 - 25	40 - 60	0,1
Тепла	легка-1 б	22 - 24	40 - 60	0,2

Рівні іонізації повітря приміщень

Рівні	Кількість іонів в 1 см куб. повітря
Рівні	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500 - 3000	3000 - 5000
Максимально допустимі	50000	5000

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря.

5. Вимоги електробезпеки

Лінія електромережі для живлення персональних комп‘ютерів, їх периферійних пристроїв (принтер, сканер тощо) виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників.

Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму тощо. У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних комп‘ютерів, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Персональний комп‘ютери, периферійні пристрої повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника. Неприпустимим є підключення комп‘ютерів, периферійних пристроїв до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі - з використанням перехідних пристроїв.

Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних комп‘ютерів, периферійних пристроїв слід виконувати за магістральною схемою, по 3 - 6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, розраховані на напругу 12 В та 36 В, мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняється від кольору штепсельних з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

Індивідуальні та групові штепсельні з'єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах. Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних комп‘ютерів, периферійних пристроїв при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання. При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних комп‘терів, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів. Електромережу штепсельних розеток при розташуванні комп‘ютерів та перефірійних пристроїв у центрі приміщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку. Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється. Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені.

Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб забезпечувались: вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування; стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах; вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулювальних опорних елементів; взаємозамінюваність плит. Плити знімної підлоги повинні бути важкогорючими, з межею вогнестійкості не менше 0,5 год., або негорючими. Покриття плит виконують з матеріалів, які під час горіння не виділяють шкідливих токсичних речовин та газів, що сприяють корозії. Опори та стояки знімної підлоги повинні бути негорючими. Покриття плит підлоги повинно бути гладеньким, міцним, антистатичним, таким, яке легко чистити пилососом або прибирати вологим способом. Необхідно забезпечити відведення з покриття підлоги статичних зарядів.

Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконуються безпосередньо в місцях встановлення устаткування. Простір під знімною підлогою розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв. м. Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год. Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах з застосуванням негорючих ущільнювачів для запобігання проникненню вогню з одного відсіку в інший, а також з підпільного простору в приміщення. Підпільний простір під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння. Для протирання підлоги застосовують рідини, пара яких не утворює вибухопожежонебезпечних сумішей з повітрям та не викликає корозії контактів електричних з'єднань.

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблях.

Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з'єднання.

Є неприпустимими:

експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;
застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;

застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

6. Вимоги до рівнів шуму та вібрації

Рівні шуму та вібрації на робочих місцях осіб, що працюють з ПК, визначаються відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98.

ДОПУСТИМІ РІВНІ ЗВУКУ, ЕКВІВАЛЕНТНІ РІВНІ ЗВУКУ І РІВНІ ЗВУКОВОГО ТИСКУ В ОКТАВНИХ СМУГАХ ЧАСТОТ

Вид трудової діяльності, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц									Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв.
Вид трудової діяльності, робочі місця	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000	Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв.
Програмісти	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Оператори в залах обробки інформації на ПК та оператори комп'ютерного набору	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65
В приміщеннях для розташування шумних агрегатів	103	91	83	77	73	70	68	66	64	75

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.

7. Вимоги до рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів

Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів встановлюються відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98.

ДОПУСТИМІ ПАРАМЕТРИ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ НЕІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ І ЕЛЕКТРОСТАТИЧНОГО ПОЛЯ

Види поля	Допустимі параметри поля		Допустима поверхнева щільність потоку енергії (інтенсивність потоку енергії), Вт/кв.м
Напруженість електромагнітного поля	за електричною складовою (Е), В/м	за магнітною складовою (Н), А/м
60 кГц до 3 мГц	50	5
3 кГц до 30 мГц	20	-
30 кГц до 50 мГц	10	0,3
30 кГц до 300 мГц 5	5	-
300 кГц до 300 гГц	-	-
Електромагнітне поле оптичного діапазону в ультрафіолетовій частині спектру
УФ-С (220 - 280 мм)			0,001
УФ-В (280 - 320 мм)	-	-	0,01
УФ-А (320 - 400 мм)			10,0
в видимій частині спектру 400 - 760 мм			10,0
0,76 - 10,0 мкм			35,0 - 70,0
Напруженість електричного поля ВДТ			20кВ/м

IV. Висновки

Таким чином, облаштування робочих місць, обладнаних персональними компьютерами, повинно забезпечувати:

належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

наявність шуму та вібрації;
м'яке рентгенівське випромінювання;
електромагнітне випромінювання;
ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;
електростатичне поле між екраном і оператором;
наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Олена Хоміцька
юрист

Оновлення сайту!

intruder777 — Sun, 16 Dec 2012 18:55:24 GMT

Шановні студенти денної форми навчання !
У зв'язку з перевіркою та корегуванням матеріалів питання буду викладені у вівторок!

Шановні студенти заочної форми навчання! Матеріали сайту є тільки доповненням до виконання контрольної роботи!
Нагадую що для відповіді на питання потрібно користуватися різною літературою(потрібно використати не менше 5 джерел)! Існуючі методичні вказівки будуть змінені тому не слід їх завантажувати! Вони будуть оновлені на сайті до кінця наступної неділі! Дякую всім за увагу!